-
1 з плямами крові
( про одяг тощо) with blood stains -
2 змивати
( сліди крові тощо) wash -
3 наявність алкоголю
( у крові тощо) presence of alcoholУкраїнсько-англійський юридичний словник > наявність алкоголю
-
4 родич
ч1) kinsman, relation, relative, kin; connection; ( по батькові) agnate; ( по матері) cognate2)родичі — kin, kindred, kinsfolk, alliance; people (з присвійним займ: my, his - тощо)
-
5 циркулювати
(про кров, гроші тощо) to circulate; to revolve, to rotate -
6 анімізм
АНІМІЗМ ( від лат. animus - дух, життєве начало) - форма найдавніших вірувань, пов'язаних з уявленням про існування в тілі людини її двійника, носія життя - душі. Термін введений нім. хіміком і фізіологом Шталем. Вперше докладно описав анімістичні вірування англ. етнолог і релігієзнавець Тейлор у кн. "Первісна культура" (1871), який вважав, що первісний А. є різновидом спіритуалізму і в такій формі являє собою "мінімум релігії". В А. душа видавалася хоча й таємничою, проте подібною до істоти або речовини (чоловічком у зіниці ока, пташкою у грудях, кров'ю тощо), від якої залежать стани життя і смерті, сну і неспання, здоров'я й недуги. Первісно А. не пов'язувався з уявленнями про переселення та перевтілення душ, які видавалися індивідуалізованими. Анімістичні уявлення збереглися як у марновірних прикметах і повір'ях, так і в розвинутих релігіях. -
7 матріархальне й патріархальне
МАТРІАРХАЛЬНЕ Й ПАТРІАРХАЛЬНЕ у світовідношенні в філософії Фромма - наріжна антропологічна антиномія, яка тлумачиться як вияв сутнісної суперечності, іманентної людському способові буття: за багатьма своїми параметрами (зокрема фізіологічними функціями) людина належить до світу тварин, існування котрих визначено інстинктами й гармонією з природою; водночас вона вже виокремлена з тваринного світу, здатна "трансцендувати" (вийти за межі) природу. Отже, людина - поза природою й водночас є її часткою. Відповідно "матріархальний" комплекс у світовідношенні - це прив'язаність людини до природи, "крові", "ґрунту", а "патріархальний" - націленість на активне самоствердження у світі, уможливлене розривом з першоприродою та створенням "другої" природи. Посилаючись на дослідження швейц. історика права Бахофена, Фромм окреслює світоглядну амбівалентність кожного зі згаданих комплексів. Позитивним аспектом матріархальної прихильності є усвідомлення рівності прав та прагнень кожної людини, святості життя; водночас цей чинник гальмує розвиток індивідуальності, розуму. Мати репрезентує природу й безумовну любов, батько - абстракцію, совість, обов'язок, закон, ієрархію, індивідуалізм (націленість на максимальне самоствердження). Патріархальна орієнтація Старого Заповіту утверджується в Європі з часів Реформації (завдячуючи протестантизму й кальвінізму), наслідком чого стає пожвавлення раціонального мислення й індивідуалізму, домінування концепції прогресизму. Антропологічною особливістю людини є потреба і в М. і в П.; вона - єдина жива істота, для котрої власне існування є проблемою. У класичній філософії близькою до усвідомлення суперечливості М. і П. є розкрита Фойєрбахом дихотомія "чоловічого" й "жіночого" принципів, "розуму" й "серця". Своєрідним зіставленням М. й П. інтенцій знаходимо у розвідках з укр. характерології. Зокрема, Кульчицький, визнаючи позитивні риси світоглядної спрямованості на "Magna mater" (добру землю, Деметру, Матір-Природу) та пов'язаних з нею інтровертизму й кордоцентризму, акцентує також властивий їй брак активної настанови у світовідчуванні, наявність мазохістського начала, комплекс меншовартості тощо; він наголошує необхідність для українства поєднати найкращі активні риси окцидентальної духовності з азійською споглядальністю й настановою на внутрішню "самість" людини.В. ТабачковськийФілософський енциклопедичний словник > матріархальне й патріархальне
См. также в других словарях:
кров — і, ж. 1) Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Замовляти кров. Стікати кров ю. Зараження крові. 2) перен. Людські жертви за якого небудь зіткнення,… … Український тлумачний словник
гуснути — (ставати густим), густіти, згущуватися, згущатися, згуститися, загусати, загуснути, загускнути; густішати (ставати густішим); в язнути (ставати в язким); застигати, застигнути, застигти (охолоджуючись); запікатися, запектися, спікатися, спектися … Словник синонімів української мови
кривавий — а, е. 1) Прикм. до кров 1). || Змішаний з кров ю. || З якого тече, виступає кров. 2) Залитий кров ю, закривавлений. 3) перен. Який має колір крові; червоний, багряний. 4) Пов язаний із пролиттям крові, з жертвами; кровопролитний. || Який скоїв… … Український тлумачний словник
чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
гемоторакс — у, ч., мед. Скупчення крові в порожнині плеври, що виникає внаслідок внутрішньої кровотечі за травм легень або деяких захворювань (рак легень, туберкульоз тощо). •• Паракоста/льний гемото/ракс накопичення крові в плевральній порожнині, що… … Український тлумачний словник
мазок — зка/, ч. 1) Накладання фарби (гриму, клею тощо) коротким рухом, легким дотиком пензля і т. ін. || Накладена таким рухом фарба, грим і т. ін. 2) перен. У літературному творі – дрібна виразна деталь художнього зображення. 3) мед. Невелика кількість … Український тлумачний словник
точити — I точу/, то/чиш, недок. 1) перех. Те саме, що гострити 1). || Надавати потрібної форми, сточуючи, спилюючи краї або виступи чого небудь. 2) перех. Те саме, що виточувати I 1), 2). 3) неперех. Виконувати роботу токаря. 4) тільки 3 ос., перех.,… … Український тлумачний словник
набрякати — 1) = набрякнути (про частини тіла, кровоносні судини, шрам тощо збільшуватися в об ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), набухати, набухнути, напухати, напухнути, розбухати, розбухнути, брякнути, бубнявіти; пухнути, спухати, спухнути,… … Словник синонімів української мови
набряклий — 1) (про частини тіла, кровоносні судини, шрам тощо збільшений в об ємі від припливу крові, молока тощо), набухлий, напухлий, розбухлий, набубнявілий; пухлий, надутий, здутий (про кровоносні судини зазв. від напруження) Пор. опухлий 2) див.… … Словник синонімів української мови
походження — 1) (належність за народженням до певної національности, класу, місцевости тощо), родовід, рід; порода, кров (з означ. належність за народженням до певної соціяльної верстви); генеалогія (історія роду) 2) (виникнення, утворення, поява чогось як… … Словник синонімів української мови
